Лінгвістичний аналіз тексту під час підготовки до переказу у 5-9 класах

Лінгвістичний аналіз тексту під час підготовки до переказу у 5-9 класах

Обсяг тексту для докладного переказу:

5 клас – 100-150 слів                                 6 клас – 150-200 слів

7 клас – 200-250 слів                                 8 клас – 250-300 слів

9 клас – 300-350 слів 10-11 класи -  350-400 слів.

У сучасній школі найпоширенішим видом аналізу тексту перед його переказом є змістовно-композиційний.. Його призначення – допомогти учневі зрозуміти і запам‘ятати зміст тексту. Він сприяє збереженню послідовності переказу, передачі головного змісту тексту, однак не допомагає збереженню мовних засобів. Тому під час переказу з учнівських розповідей «випадають» експресивні дієслова руху, однорідні члени речення, означальні словосполучення, оцінні слова, тобто все, що становить специфіку стилю і типу мовлення. Традиційний розбір певною мірою допомагає відтворити авторське мовлення. В школі зазвичай цей вид аналізу зводиться до пошуку епітетів, порівнянь, метафор. Безперечно, такий вид певною мірою корисний: забезпечує глибше проникнення в авторський задум, розвиває мовне чуття учня. Але не допомагає оволодіти правилами, загальними для побудови низки текстів такого ж самого типу та стилю мовлення. Слід навчити школярів бачити прояв загальних групових закономірностей побудови в конкретних текстах. Цьому сприяє понятійно спрямований лінгвістичний аналіз тексту (структурний, стильовий типологічний, жанровий). Його мета – навчити школярів аналізувати та добирати мовні засоби з урахуванням специфіки тексту. Лінгвістичний аналіз тексту повинен показати учневі ті лінгвістичні засоби, які властиві даному типу і стилю мовлення в органічному зв‘язку з ідейним задумом автора. Під час такого аналізу розглядаються всі мовленнєві одиниці всіх рівнів послідовно від нижчого до вищого – фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні, синтаксичні – або навпаки.

Структура уроку:

1.     Інтрига (про автора, твір, історична довідка тощо).

2.      Словникова робота (семантизація лексики).

3.     Змістовно-композиційний аналіз (запитання для з‘ясування деталей тексту, тема, основна думка, тип, стиль мовлення, жанр, заголовок).

4.     Складання змістового та типологічного плану. Текст перечитується частинами, зошит ділиться навпіл. Звертається увага на особливості певного типу мовлення.

5.     Стилістична характеристика.

6.     Усний переказ тексту.

7.     Повторне перечитування.

8.     Письмовий переказ.

Опис

Прочитайте опис. Як будується опис? З яких частин складається? Схарактеризувати особливості даного опису. Які слова й словосполучення вживає автор, описуючи людину (тварину)?

В описі речення починаються словом, яке відповідає на питання що?, в кінці слово, що відповідає на питання який? Використовуються словосполучення іменник + прикметник. Вживаються зменшено-пестливі слова.

У науковому тексті – точні, об‘єктивні характеристики, у художньому – конкретні, емоційно забарвлені, найяскравіші властивості.

Опис місцевості

Якби вам потрібно було намалювати ту ж саму картину фарбами, з чого б ви почали? (Назви предметів як у автора, послідовно). Далі – добір дієслів, прикметників. Як побудовано речення? Які слова розташування місця  використано? (неподалік, круг, поблизу тощо).

Характерна схема побудови опису місця:

(Де?) – що? – ключові дієслова.

Розповідь

Як побудовано розповідь про людину (тварину)? Які слова та словосполучення особливо виразно характеризують предмет (людину)?

Перечитується розповідь, звертається увага на слова, що позначають дію. Звертається увага на синоніми.

Під час аналізу розповіді акцент робиться на лексичних засобах, дієслівних формах, поєднанні різних видів речень. Визначаються слова на позначення послідовності дій (потім, після цього, раптом, невдовзі), слова-вказівки на місце дії (неподалік, здалеку).

У розповіді визначаються елементи сюжету та властиві даному стилю мовні одиниці.

Увага! У центрі розповіді- послідовність змінних дій.

Роздум

Доведення прямі й непрямі (через спростування інших думок).

Індуктивний роздум: факти – висновок.

Дедуктивний роздум: думку підтверджуємо фактами.

Основний засіб зв‘язку речень у роздумі – вставні слова.

Для роздуму у публіцистичному стилі притаманні риторичні фігури, імперативні форми дієслова (погляньмо, прислухаймось тощо).

                                                       У полі

Іде Харитя селом, і якось їй чудно. Ніколи не ходила вона сама так далеко від хати. Ось вже й крайню хату минула, вийшла на поле й стала, задивившись в далечінь на чудовий краєвид.

І справді було гарно на ниві, несказанно гарно! Погідне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискувались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці. Долиною повилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву. А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини…Межи ними біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці… Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток.

І добре Хариті на ниві, і страшно. Стала вона й не знає, чи йти далі, чи вертатися. Але виткнулась десь далеко з жита червона хустка жіноча, і Харитя згадала і хвору маму, і чого прийшла. Вона подалася стежкою… (М.Коцюбинський. «Харитя». 147 слів).

1.     «Інтрига»

Це уривок з оповідання М.М.Коцюбинського, відомого автора творів для дітей, дорослих. У цих творах письменник виступає як вдумливий педагог, знавець психології людини, оригінальний митець, що володіє секретами своєрідного художнього бачення світу.

2.     Семантизація лексики

Половіти – достигаючи, набирати жовтого кольору, ставати жовтим про жито, пшеницю тощо).

Ярина – сходи або посіви ярих культур.

3.     Змістовно-композиційний аналіз

-Про кого і про що йдеться у тексті?

-Яка картина виникає у вашій уяві?

-Якими пахощами віяло з поля?

-Чому Хариті було страшно на ниві?

-Що допомогло Хариті перебороти свій страх?

-Що відображає заголовок, тему чи основну думку?

-Визначте основну думку тексту.

     4. Складання змістового та типологічного плану (текст читається частинами).

Змістовий план                                              Типологічний план

1.     Вперше сама в полі                Розповідь

2.     Як гарно на ниві!                     Опис

3.     Сумна згадка                            Розповідь з описом внутрішнього   стану                       

Ключові слова

1.     Іде Харитя, не ходила так далеко, вийшла на поле й стала, було гарно.

2.     Погідне блакитне небо, половіли жита й вилискувались, море колосків пшениці, повилась річечка, кучерявий зелений ліс, розкішні килими ярини, великі шматки полотна, чудові пахощі.

3.     Стояла й не знала, чи йти далі, чи вертатися; виткнулась червона хустка жіноча.

-У якій часовій формі стоїть дієслово   у першій частині? Яким реченням передано причину побоювання дівчини? Які дієслова вказують на послідовність дій у першій частині? У якому часі стоять дані дієслова?

-Як побудований опис місцевості? Яким реченням він починається? Які об‘єкти називає автор? Які слова на позначення місця розташування є у описі? Назвіть епітети, порівняння, використані автором?

-Доведіть, що в третій частині міститься розповідь? Вкажіть ключові слова.  Які почуття охопили Харитю на ниві? Що спонукало дівчину йти далі? Яке ключове дієслово вказує на це?

      5. Стилістична характеристика

Текст належить до художнього стилю. Автор не документально відтворюєё картини природи, а вдається до образного, виразного змалювання. Природа виступає в ньому як жива (небо дихає, в‘ється річечка, гора вкрита килимами ярини тощо). Використані художні засоби: епітети, порівняння, нанизування прикметників, метафори.